Наш девіз:Нам усе цікаво дуже, ми до всього не байдужі! Наші вихователі:Грінченко Наталія Анатоліївна. Освіта: неповна вища педагогічна,закінчила Київський міський педагогічний коледж Спеціальність: Бакалавр вчитель початкових класів та вчитель іноземної мови початкових класів Стаж роботи:18 років
Оснач Валентина Анатоліївна. Освіта: середня спеціальна,закінчила Білоцерківське педагогічне училище спеціальність:вихователь дитячого садка Стаж роботи; 27 років
Помічник вихователя: Ковбасинська Світлана Миколаївна ЗДО ми вже другий рік. Спочатку ми адаптувалися в садочку і неохоче йшли в свою групу, а тепер вітаємся з вихователем, вчимося самостійно вдягатися, роздягатися, вмиватися, їсти, причісуватися, тримати в порядку свої речі,шафу.Ми активні,здібні,доброзичливі дошкільнята.У нашій групі з повагою ставляться до кожної дитини, її уподобань, адже у нашому садочку панує атмосфера тепла та довіри, постійного інтересу і щирої приязні. Оточують дітлахів жваві, яскраві, хвилюючі стосунки, активні дії зі словом, музикою, художньою діяльністю, фізкультурними вправами, казкою, грою.Тут ми всі разом вчимося берегти своє здоров’я,жити в гармонії з собою та світом,вчимося позитивної самооцінки та відповідальності,формуємо почуття власної гідності,піклуємось про розвиток тіла і розуму, навчаємо дітей добра і краси.Відомо, що провідною діяльністю дітей, особливо дошкільного віку, є гра. Отже, у процесі освітньо–виховної роботи ми використовуємо різні форми дитячих ігор:дидактичні,розвиваючі,рухливі,сюжетно–рольові.У цьому навчальному році ми старша група і старанно готуємося до школи. Наша група –це друга домівка : світла, затишна, простора, безпечна,це дім, у якому на всіх дітей чекають не лише друзі, вихователі, а й веселі ігри, забави, та чарівний світ казки. У нас діти вчаться гратися спільними іграшками, радіти кожному дню, зустрічати одне одного привітно, жити у злагоді й добрі.В ній: 26 дітей. Ми любимо гратися,працювати,слухати казочки,дивитися вистави і самим приймати участь. Кожного дня наші вихователі сумлінно працюють щоб подарувати нам радість спілкування, стати друзями і партнерами в будь – яких наших справах, дати кожній дитині шанс розкритися, розвинути свої таланти, приділяють велике значення природним та естетичним чинникам у вихованні дошкільнят, використовують різні форми роботи з дітьми для формування знань. Пам’ятайте, що найкращий спосіб дізнатися, що роблять діти в дитячому садку – спитати їх самих. Будь-яка дитина з радістю поділиться своїми емоціями від прожитого дня, адже він у нього проходить дуже насичено, а головне — з поперемінним чергуванням фізичного навантаження, навчальних занять, ігор та відпочинку.
|
У
Важливо знати, що прагнучи бути самостійною, дитина намагається встановити свої правила в навколишньому світі та заявити про них. Для неї важливо майже все робити самостійно, вона менше потребує опіки дорослих і вже більше здатна подбати про себе.Крім того, у дитини розширюються свідомі емоції, вона стає здатною співпереживати, співчувати, розуміти почуття інших людей.У малюка формуються основні етичні поняття, творчі здібності. У фазу активності вступає розвиток уяви. Дитина живе в світі казок і фантазій — у цей період вона здатна створювати цілі світи на папері або в своїй уяві. У мріях і фантазіях дитина отримує можливість стати головною дійовою особою. Але, як наслідок розвиненої уяви, з’являються страхи, тому що знань і життєвого досвіду ще дуже мало. Дитина може почуватись недостатньо захищеною в світі.Також у цей період дитина прагне мати друзів серед однолітків. Ігри, в які дітям подобається грати, стають складнішими та набирають сюжетно-рольового наповнення (ігри в лікарню, в магазин, в улюблених героїв казок). Активна допитливість у цей період розвитку змушує дітей постійно ставити питання про все, що вони бачать. Розширюється кругозір дитини, вона прагне пізнавальних бесід. Діти часто ставлять питання: «чому?», тому що їм дуже цікаво пізнавати навколишній світ, обговорювати побачене. Слухати розповіді дорослих про моря, океани, тварин, історії з життя людей. Відповідати на запитання дітей потрібно, щоб дитина не набула психологічного комплексу відчуженості. Але, відповідаючи на питання дітей, пояснення повинні бути не науково обґрунтовані, а сформульовані простою та доступною для дітей мовою.