«Курчатко»

Емоційне налаштування.

Щоб полегшити емоційне навантаження при першому знайомстві з новим оточенням, заздалегідь підготуйте дитину до таких змін. Як це зробити?

• зацікавте сина чи доньку дитячим садочком, намагайтеся викликати бажання познайомитися з новими вихователями та дітьми. Яким чином? Знайдіть в дитячій літературі віршик про дитячий садочок та прочитайте його малюку (з позитивними емоціями, виразно, теплим, довірливим тоном). Потім пограйтеся в гру з ляльками чи транспортом в похід до дитячого садка. І на кінець, коли мама понесе документи в ДНЗ для оформлення, нехай візьме дитину з собою і проведе екскурсію до майбутньої групової кімнати щоб познайомитися з вихователем, нянечкою та дітьми. Перші відвідини часто дуже подобаються дітям, вони залюбки граються з новими друзями і новими іграшками, у присутності мами. Не так підуть справи, коли мами вже не буде в груповій кімнаті, але то вже буде взавтра.
• Набагато легше звикати малюку, коли йдучи в дитячий садочок, він володіє елементарними навичками особистої гігієни. В саме: відчуває необхідність йти до туалету, користуватися горщиком чи унітазом, та туалетним папером, мити руки та користуватися ложечкою та рушничком, пити з чашечки, їсти з хлібом. В такій ситуації дитина не стурбована що робить щось не правильно, і в кого попросити про допомогу. Вихователька та няня пильно слідкують щоб дитина безболісно пристосувалась до життя в дитячому колективі та вчасно приходять на допомогу, але самостійність дитини багато важить в цей непростий період її життя.
• Ще один момент, який не можна пропустити. Ще вдома привчайте своє сонечко до спілкування дорослими і однолітками. Коли любий малюк вдома один на тата і маму, двох дідусів і двох бабусь, може виникати ситуація, коли дитині все дозволяється, а це принципова помилка. У житті суспільства завжди існували правила поведінки, і в дитячому колективі тим більше.

Перш за все дитина повинна чути і реагувати на вимоги дорослого: виконувати вказівки вихователя і працювати на занятті, іти разом з усіма в туалетну кімнату, не брати речі на столі у вихователя, не смикати дітей за волосся, ділитися іграшками тощо. Коли щось не відбувається за бажанням дитини, вона відразу ображається, плаче, інколи до істерики. Це справді важко навчити малого, та воно того варте, бо в дитячому садку, коли буде така реакція, дитина може захворіти. Часто батьки для того і віддають нащадка до садочка, бо самим важко справлятися з таким завданням, але для дитини так легше, бо колектив виховує категоричніше.

Щоб навчити малюка правилам поведінки в дитячому садку, запроваджуйте схожі правила вдома і вимагайте від дорослих і дітей обов’язкового їх дотримання.

• Самостійність теж стане у великій пригоді. Сьогодні у державних дошкільних навчальних закладах норма наповнюваності в одній віковій групі для дітей 1,5 року становить 20 дітей, з 3 років і старших – 25 вихованців. Як ви вважаєте, чи реально двом людям – вихователеві і няні приділити увагу кожній дитині? (а в обов’язки няні входять не тільки допомогти вихователеві організувати і провести заняття, одягти на прогулянку і роздягти після неї, а принести їжу з кухні 3 рази в день і помити посуд після прийняття їжі, розстелити і застелити 25 ліжечок в сон, 3 рази на день помити підлогу в груповій кімнаті і роздати їжу.